Проєкт втілювали в життя в рамках Програми транскордонної співпраці Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, – повідомляє “Еспресо.Захід“.
Головним бенефіціаром є громадська організація Лінія102.Юа в партнерстві з Західноукраїнським ресурсним центром (ЗУРЦ). Партнер від Польщі – Державний східноєвропейський вищий коледж у Перемишлі.
За словами керівника проєкту, голови правління громадської організації Лінія102.Юа Олега Возняка, було відібрано 32 туристичних об’єкти на шляху Першої угорсько-галицької залізниці – 16 об’єктів з української сторони та 16 об’єктів з польської сторони. Додамо, що ця колія пролягала через територію Польщі та України, двічі перетинаючи кордон, і проходила через населені пункти, багаті на маловідомі об’єкти історичної та культурної спадщини. Ці об’єкти розташовані в Самбірському районі (Україна), Бєщадському та Перемишльському повітах (Польща). Як зауважив Олег Возняк, зараз зі сторони України немає жодного сполучення в сторону польських Бещад, де є потужний туристичний регіон.
Також у межах проєкту створили Концепцію збереження спільної культурної та історичної спадщини шляхом розвитку нових видів туризму. Над концепцією працювали Лінія102.Юа з залученням науковців із Львівського національного університету імені Івана Франка, НУ “Львівська політехніка”, Луцького технічного університету, а також польських науковців з Ряшева, Перемишля та Ущик. У цій концепції, зокрема, порушується питання розвитку залізничного туризму, якого в Україні поки що немає. Концепцію збереження спільної культурної та історичної спадщини шляхом розвитку нових видів туризму буде представлено на завершальній конференції проєкту, – повідомив Олег Возняк.
Далі основні активності у межах проєкту пройшли із залученням молоді України та Польщі. Першочергово планували здійснити спільні візити молоді до місцевостей, розташованих уздовж цієї давньої лінії. На жаль, через закритість кордонів у зв’язку з пандемією заходи відбулися паралельно по обидва боки кордону. Зокрема, об’їзд культурної спадщини об’єктами, розташованими у Польщі, відбувся у вересні, а українська молодь відвідала пам’ятки з українського боку кордону в жовтні.
Для того, щоб стати учасником об’їзду, слід було написати есе про один з об’єктів історичної спадщини, розташований поблизу Першої угорсько-галицької залізниці. У результаті відкритого конкурсу було відібрано по 35 осіб з української та польської сторін. Автори найкращих есе зачитали свої роботи на телемості між Україною та Польщею.
Окрім того, у межах проєкту було ознаковано пам’ятки архітектурної і культурної спадщини.
“Оскільки Перша угорсько-галицька залізниця була збудована задля того, аби об’єднувати держави, то однією з ідей нашого проєкту було поглиблення польсько-української дружби насамперед між молоддю України та Польщі. У межах проєкту студенти ознайомилися з пам’ятками нашої спільної історії, розташованими на території двох держав. Їх зацікавив цей маршрут, де є низка історичних культурних пам’яток, які варті уваги, але поки що мало відомі туристам. Тому, на думку молоді, ці об’єкти слід популяризувати і надалі”, – додав директор Львівського інституту Державного університету науки і технологій Ярослав Болжеларський.
За словами керівника проєкту Олега Возняка, підсумки проєкту підбиватимуть на заключній конференції, яка відбудеться 16-17 грудня в онлайн-режимі. Спікери телемосту з української сторони перебуватимуть у студії Львові, а польської – у студії у Перемишлі. Усі охочі зможуть долучитися як слухачі у режимі zoom-конференції.
Довідково. Перша угорсько-галицька залізниця побудована у 1860-х роках, і після Другої Світової війни почала занепадати. До 1994 року нею курсував пасажирський експрес Варшава – Заґуж, який не зупинявся на території сучасної України, а проїжджав транзитом під конвоєм радянських прикордонників. Це була своєрідна туристична атракція: можна було потрапити на територію Совєтського Союзу без паспортного контролю і подивитися з вікна поїзда, як там, в СРСР.
Після того, коли закінчилася міждержавна угода між Радянським Союзом і Польською Народною Республікою, відповідно правонаступниками стали Україна і Польща, цю угоду вирішили не продовжувати і рух цією колією зупинився.
У 2016 році про забуту, однак збережену залізницю згадала група польських волонтерів, яка ініціювала акцію “Бещадська Сокиризада” (“сокиризада” – очищення). Зібралися 200 людей разом із залізничниками, і очистили 8 км зарослої колії з Перемишля до лінії державного кордону у Мальховичах. З’ясувалося, що за 20 років колія, яка йде паралельно лінії державного кордону, збереглася на такому рівні, що нею могли їздити технічні дрезини. Наприкінці 2016 року цією колією знов уперше, з метою промоції, приїхав польський поїзд, який привіз подарунки дітям у Нижанковичі у рамках акції “Миколай без кордонів”. Ця акція щорічно відбувалася до 2019 року включно, однак пандемія ковід-19 дещо призупинила цю активність. У 2021 році акцію відроджено знову.
Окрім того, по обидва боки кордону волонтери зареєстрували дві громадські організації: linia102.pl – у Польщі і Лінія102.Юа – в Україні. Ці організації провадять системну діяльність спрямовану на відновлення залізничного руху, але вже як пасажирського міждержавного, для того, щоб забезпечити швидкий, безпечний і дешевий спосіб перетину державного кордону з Євросоюзом, потрапити з Польщі в Україну і навпаки.