У розвитку громади ми часто придумуємо нові шляхи розв’язання для проблем, які зустрічаємо, бо старий спосіб мислення та роботи не приводить до бажаного результату. Для досягнення цієї мети нам потрібен процес дослідження, щоб виявити інформацію, яку ми можемо використати для розуміння наших проблем і для пошуку них шляхів їх вирішення. Це дослідження повинно бути безпосередньо пов’язане з дією,щоб люди знайшли ефективні методи роботи над спільним розв’язанням проблем. І, нарешті, дослідження та дія повинні здійснюватися шляхом участі так, щоб це залучало усіх, хто причетний до проблеми і хто має працювати над її розв’язанням. Коли ми всі ці три ідеї складемо разом, у нас вийде “Дослідження шляхом участі” (ДШУ).
Чим відрізняється Дослідження шляхом участі від інших типів дослідження?
Коли люди чують слово “дослідження”, то вони, як правило, відразу уявляють роботу, яка виконується спеціальними експертами, такими як соціологи, деомографи, політологи, для того щоб вивчити питання наукового методу. Методи, які звичайно використовуються цими експертами для вивчення громад, складаються із соціальних опитувань, інтерв’ю з ключовими інформаторами, а також включають збір та аналіз статистичних даних на основі державної статистики. Використовуються також технічні дослідження, пов’язані з такими аспектами навколишнього середовища як стан води, землі та повітря. Усі ці методи дослідження можуть допомогти усвідомити та розпочати роботу над проблемами громади, але вони ніколи не зможуть виконати певні завдання, які є важливими частинами розвитку громади.
Основні положення дослідження шляхом участі:
- проводиться громадою.Питання для дослідження визначають самі члени громади, вони також обирають методи дослідження та самі проводять його. Якщо задіяні фахівці, які не належать до громади, тоді вони працюють під керівництвом громади;
- суб’єктивність. Дані дослідження збираються шляхом щирого діалогу між тими, хто проводить дослідження громади та її членами;
- якісний підхід до збору інформації.Числові показники, як правило, використовуються для доповнення та уточнення або доповнення до якісної інформації, яку отримують через діалог з громадою, інтерв’ю та через інші техніки ДШУ;
- точність досягнення через метод тріангуляції (використання трьох методів та джерел інформації для аналізу інформації);
- дослідження шляхом неформальної підбірки.Важливі речі отримують відгуки якомога більшої кількості різних типів людей, які належать до громади (звертаючи увагу на такі факти, як стать, вік, соціально- економічний статус).