Історія бджільництва та апітерапії йде у вглиб віків. Поєднати відпочинок з користю і задоволенням можна у зеленій Медовій садибі на мальовничій Бойківщині.
З давніх-давен люди використовували продукти, які виготовляють бджоли, передусім мед і віск, а також застосовували різні види апітерапії. Найбільш раннє свідоцтво цього було знайдено вченими під час вивчення стоянок стародавньої людини. 1919 року у Східній Іспанії, у горах Валенсії, було відкрито стоянку в Павучій печері муніципалітету Бікорп. На стінці печери зберігся малюнок, який зображав полювання на бджіл. Ці малюнки датуються XV–XX тисячоліттями до н.е. Трохи пізніше, у папірусах стародавнього Єгипту, створених кілька тисячоліть тому, описані вражаючі лікувальні властивості бджолиної отрути.
У Київській Русі особливо високого розвитку отримало бортництво. Бортю називається природне або штучне дупло. У Збірнику законів Ярослава Мудрого бортництву були присвячені окремі статті. Свого часу провідним центром торгівлі продуктами бджільництва став Львів, де була громадська воскобійня. Бджільництво було у великій пошані також і в українських козаків. Старі січовики часто йшли “рятуватися” не до монастиря, а на пасіку, вважаючи бджолу святою комахою, а пасічника Божим чоловіком. Варто згадати що батьком раціонального рамкового бджільництва є українець Петро Іванович Прокопович.
У геральдиці бджола — символ працьовитості, ретельності, розсудливості й пильності. Зокрема в Україні по бджолі оселилося на гербах міст Сімферополя та Джанкоя.
Найстарішу з відомих науці бджіл виявили у викопному бурштині, якому близько 100 мільйонів років! Взагалі у світі існує близько 20 тис. видів бджіл, проте не всі з них медоносні. Усупереч усталеній думці, немає жодного розподілу на диких або домашніх бджіл. А от дикий мед існує, так називають мед, зібраний бджолами у місцевості, де не ростуть культурні рослини — тільки дикоростучі. Робочі бджоли все своє життя зайняті тільки роботою. Одразу після народження вони беруть участь у догляді за личинками та у будівництві гнізда. Бджола, яка набралася сил, робить перший політ і починає носити мед, а під час медозбору живе лише всього 30 — 35 днів. Щоб назбирати ложку меду, 200 бджіл повинні збирати нектар цілий день.
За виробництвом меду у світі Україна поступається лише Китаю, Аргентині, США і Туреччині. Україна входить у п’ятірку найбільших світових виробників меду та постачає його для американських та європейських споживачів.
Окрім продуктів харчування важливе значення має апітерапія — це не що інше, як використання різних бджолиних продуктів з лікувальною метою. Використовуватись може мед, віск, прополіс, маточне молочко та навіть бджолина отрута.
Особливої популярності в останні роки набув сон на вуликах, корисний для здоров’я релакс. Для того, щоб спробувати цей спосіб апітерапії варто поїхати на відпочинок до Медової садиби у с. Комаровичі Старосамбірського р-ну на Львівщині. Тут можна поєднати відпочинок з оздоровленням, адже свою назву будинок отримав не дарма — у просторому садку розташовані дві апіхатки, під якими живуть бджоли. Апіхатки — це невеликі дерев’яні будинки над вуликами, у яких можна спати чи медитувати. У цих хатках роблять невеликі отвори (менші від розміру бджоли), щоб аромати з вулику наповнювали простір будиночка, перетворюючи його на великий інгалятор. Конструкція диво-вулика продумана так, що жодна бджола не може вжалити пацієнта.
Повітря у хатинці насичене корисними фітонцидами, ароматами меду, квітів, пилку, перги та воску — все це позитивно впливає на нервову, травну, серцево-судинну системи, лікує алергічні захворювання та захворювання дихальних шляхів. Продукти бджільництва мають сильну антимікробну дію, тож повітря відмінно підходить для інгаляції. Коли відпочиваєш усередині, часом здається, що саме так мало би пахнути літнє сонце…
Мікровібрації в вулику, які створюють бджоли своїми крильцями та тільцем, є особливим лікувальним бесконтактным массажем для людини, ефект від якого посилюється монотонним заспокійливим гудінням. Тут можна заснути під бджолину колискову, адже лежанки розміщені безпосередньо на вуликах в дерев’яному будиночку.
Окрім оздоровчого відпочинку, тут є чимало можливостей для розваг. Завдяки проекту “Ковбойки: Український дикий захід”, що реалізується Новоміською сільською радою спільно з ФРГО “ЗУРЦ”, ОСН “Горизонт” та ЮК “Моріс Груп” за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках ініціативи “Мери за економічне зростання” на теренах місцевої ОТГ можна відвідати сироварню «Молочне ранчо», фермерське господарство «Полуничні пагорби», де можна посмакувати натуральною пастилою, навчитися готувати смачні страви з Пекарськими майстер-класами Світлани Савки. З весни до осені у сусідньому селі Нове Місто проводяться свята «Ковбойківські Вікенди» у тематичному парку розваг. Любителі активного відпочинку можуть пройти унікальні історичні квести «Золото бойків», відвідати дегустації та екскурсії.
Запрошуємо провести час разом з бджілками у нашій Медовій садибі! На відпочиваючих чекає сонячний будинок, облаштований у етно стилі та обладнаний усім необхідним. P.S. З чудовим інтернетом, якщо це важливо для роботи.
